понеділок, 31 серпня 2020 р.



Зустрічайте серпневий випуск щомісячної юридично-просвітницької газети «Правовий вісник» Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області повідомляє про те, що вийшов черговий електронний варіант щомісячної юридично-просвітницької газети «Правовий вісник».

У восьмому номері читайте:
 Вітаємо з Днем Державного Прапора України та Днем Незалежності України!
Новели виборчого законодавства, місцеві вибори 2020 – як це буде
Про порядок і підстави звернення громадян до суду при реалізації ними виборчих прав розяснює суддя Козельщинського райсуду Андрій Лизенко (Андрей Лызенко)
Про роботу ювенальної превенції УПД ГУНП в Полтавській області інформує Ірина Москаленко (Iryna Moskalenko)
Актуальні зміни до процесуальних кодексів України та інших законів, у зв’язку з поширенням на території України пандемії коронавірусної хвороби COVID-19 Податковий номер на ID-картці має таку ж юридичну силу, як довідка платника податків
 Про відповідальність за наругу над державними символами за наругу над державними символами роз’яснюють фахівці системи БВПД

Серед постійних рубрик – громадські та земельні радники, людина права, приклади успішного захисту.

З випуском щомісячної юридично-просвітницької газети «Правовий вісник» можна ознайомитися https://goo.su/1YN

середу, 26 серпня 2020 р.



Феодосію Роговому – 95

  В народі кажуть: «Людина живе доти, доки її пам'ятають». Якщо вірити цій приказці, то Феодосій Роговий живий. Йому сьогодні 95. І живе він у своїх творах, у пам'яті земляків, учнів, поціновувачів свого літературного таланту.
   При житті Феодосій Роговий не був обласканий долею: дитинство його припало на тяжкі роки колективізації і Голодомору, а юність — на роки Другої світової війни, коли потрапив на примусові роботи до Німеччини, пізніше – на завод «Електросталь» у Московській області. Надалі його трудова доля складалася так: колгоспник у себе на малій батьківщині, потім праця у рибартілі і секретарем у Морозівській сільраді (1947—1950). З осені 1950 року викладав німецьку мову в Устимівській восьмирічній школі. В період 1952—1957 роках навчався в Харківському педагогічному інституті (факультет іноземних мов). З 1967 р. — працівник редакції обласної газети «Комсомолець Полтавщини», в якій працював до 1971 року. Пізніше повернувся в с. Устимівку, де оселилася сім'я після затоплення Пугачівки. Працював власним кореспондентом «Комсомольця Полтавщини», а в 1975 році повернувся до вчительської праці.
Популярність Феодосію Роговому приніс роман «Свято останнього      млива»,  написаний у кінці 60-х - на початкові 70-х рр. Вийшов друком у 1982 році; у 1992 - отримав Державну Шевченківську премію.  Сам письменник писав про це: «Популярність була приємною для серця, але душі не порадувала. Не порадувала, бо твір писав не заради слави. Хотілося здвигнути люд».
Феодосій Роговий писав про людей і для людей, не озираючись і не боячись тодішньої системи, правдиво, чесно і безкомпромісно.
Для того, щоб зрозуміти душу письменника, потрібно прочитати хоч один його твір.
Наша бібліотека має достатню кількість творів Феодосія Рогового.
Запрошуємо до читання!
 А ще вашій увазі – книга «Добрий день хай буде вам…» ( теж є у книжковому фонді нашої бібліотеки), яка продовжує серію матеріалів із життя і творчості Феодосія Рогового, доповнює раніше видані збірники його щоденників і записників «Я світові потрібен як приклад, як можливість» (2009) та його листів «Удосвіта, коли не спалось» (2009). В ній зібрані листи до Ф.Рогового від О.Твардовського, Б.Олійника, П.Ротача, Г.Тютюнника, І.Бокого, Ю.Мушкетика, С.Жураховича та ін. Упорядник книги Юрій Роговий, син письменника .Книга відзначена дипломом І ступеня на конкурсі «Краща книга Полтавщини».
 В 2018 році на Полтавщині з'явилася премія імені Феодосія Рогового. Мета Премії – сприяння розвитку сучасної української літератури, відзначення письменників за вагомі творчі здобутки, громадян – за активну громадську діяльність.
Премія присуджується щороку до дня народження Феодосія Рогового – 27 серпня.

понеділок, 24 серпня 2020 р.




День Незалежності України

  День Незалежності України - національне свято, яке щороку відзначається 24 серпня.
 Шановні користувачі бібліотеки, шанувальники книги!
Прийміть щирі вітання  з Днем Незалежності України — найбільшим національним святом.
Бажаємо вам щастя, добра і злагоди, порозуміння і згуртованості
.
Нехай невичерпним буде джерело віри, надії й любові до України!
До вашої уваги – декілька цікавих фактів про нашу країну.
·         Вперше День Незалежності України святкувався не 24 серпня, а 16 липня — у день, коли Верховна Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет України. Саме цей документ, ухвалений у 1990 році, дав змогу через рік проголосити незалежність країни. І вже після цього свято вирішили відзначати 24 серпня.
·         Рішення про проголошення незалежності не було простою забаганкою політиків. Воно приймалося за допомогою Всенародного референдуму, на якому більш ніж 90% українців висловили схвальну думку щодо підписання відповідного документу.
·         Українська конституція — одна з перших на території Європи. Мова йде про конституцію Пилипа Орлика, проголошену у 1710 році. Конституція України, яка була прийнята 28 червня 1996 року, має 161 статтю та 15 розділів . Під час її затвердження, тодішній президент України Леонід Кучма замкнув депутатів і не випускав із Ради, доки не було знайдено усіх компромісів та не було проведене результативне голосування.
·         Українська гривня була офіційно запроваджена як нова валюта у 1996-му році. З 2 по 16 вересня 1996 року в одночасному обігу перебували як тимчасова українська валюта — карбованці (яка була дійсна від 1992-го), так і нова гривня. 100 000 карбованців міняли на одну гривню, а після 16 вересня прийом і обіг карбованців було припинено.
·         Через рік після отримання незалежності,  у 1992 році — в Україні було офіційно зареєстровано національний домен «.ua». А перший офіційний мобільний дзвінок в Україні, який 1 липня 1993-го у прямому телеефірі національного телебачення здійснив тодішній президент Леонід Кравчук тривав 40 секунд. Голова держави телефонував українському послу в Німеччину та поставив йому кілька формальних запитань. Для цього Кравчук використовував апарат «Моторола Associate-2000», який важив близько 400 г та коштував приблизно $2000.