БІБЛІОСВІТ

Живу і творю, як у казці

     Побачила світ нова книга. Це  збірка поезій  «Живу і творю, як у казці» Людмили Петрівни Костиренко.

Людмила Петрівна – бібліотекар Градизької бібліотеки для дітей, член Градизької спілки літераторів «Цвіт чебрецевий» ім. Івана Білика.

    Любов до рідної землі, до рідного краю – головні теми лірики авторки. У віршах відображені плинність часу, кожна мить життя. Багато поезій  присвячено конкретним людям: батькам, синам, колегам, кумам, подругам і це придає віршам особливого звучання та значення.

До речі, багато віршів даної збірки покладені на музику Романом Костиренком, сином авторки, та  виконуються ним на музичних заходах.

    Передмову «Творчістю щаслива»  написала Світлана Солона, голова Градизької спілки літераторів «Цвіт чебрецевий» ім. Івана Білика.

    Людмила Петрівна Костиренко  люб'язно подарувала примірники  книги «Живу і творю, як у казці» Глобинській центральній районній бібліотеці, Градизькій бібліотеці для дітей та Градизькій бібліотеці для дорослих.  Щиро дякуємо їй за цей подарунок!

Тож запрошуємо любителів поезії до знайомства з новою книгою!

Вашій увазі – вірш   «УКРАЇНСЬКА ЖІНКА»

Українська жінка, струнка, як тополя,

Українська жінка – материнська доля.

Мов жива калина її вишиванка,

З русою косою, ніжна Полтавчанка.

Українська жінка – дружина і мати.

Вона все на світі може подолати:

Вишити сорочку своєму Іванку,

Дарувати щастя рано на світанку.

Українська жінка – це рідная мати.

Вона вміє щастя дітям дарувати.

Дарувати сину свободу і волю,

Рушник вишивати на щастя і долю.

Українська жінка – надія і мрія,

Любить вона серцем свою Україну.

В калиновім цвіті її вишиванка.,

Українська жінка – жінка-Полтавчанка.